Астахов Віктор Іванович
Астахов Віктор Іванович
Астахов Віктор Іванович
(29.05.1922 – 22.06.1972)
Народився в с.Маліво Єгор’ївського повіту Московської губернії (тепер Коломенський район Московської області). У червні 1939 р. закінчив 10 класів середньої школи №24 м.Коломни. У 1939–1940 рр. студент Московського хутрового інституту, 1940–1941 рр. студент філософського факультету Московського інституту філософії, літератури та історії (МИФЛИ). В жовтні 1941 р. добровольцем вступив до лав Червоної Армії. У 1941–1945 рр. –політпрацівник 10-ї повітряної армії Далекосхідного фронту. Учасник війни з Японією. У 1945 р. переїхав до м.Харкова. У 1946–1950 рр. – студент історичного факультету Харківського державного університету. удостоєний звання «Почесний відмінник Харківського університету». У 1950 р. з відзнакою закінчив ХДУ (його дипломна робота була відзначена Почесною грамотою ЦК ВЛКСМ і Мінвузу СРСР) і вступив до аспірантури при кафедрі історії СРСР ХДУ (1950–1953). У 1953 р. достроково захистив кандидатську дисертацію «Студенческое движение в Харьковском университете накануне и в период Первой русской революции (1895–1907)» (ХДУ, науковий керівник – проф.А.Г.Слюсарський). У 1953–1964 рр. – старший викладач, доцент (затверджений у званні в 1956 р.) кафедри історії СРСР. У 1959–1962 рр. – секретар Харківського обласного комітету Комуністичної партії України. У 1963–1972 рр. – проректор ХДУ з навчальної роботи. У 1963 р. захистив докторську дисертацію за монографією «Русская историография второй половины ХІХ века» (ХДУ). У 1964–1972 рр. – професор, перший завідувач кафедри історіографії, допоміжних історичних дисциплін та методики історії ХДУ.
Викладав загальні курси: «історія СРСР», «історіографія історії СРСР», «джерелознавство історії СРСР», спецкурси. Автор понад 100 наукових, науково-популярних і методичних праць. Був членом спеціалізованої ради, членом редколегії «Ученых записок ХГУ» («Труды исторического факультета»), «Вестника Харьковского университета» (серия «История»), республіканської міжвідомчої наукової збірки «Питання історії народів СРСР». Під науковим керівництвом В.І.Астахов захищені 2 кандидатські дисертації. Мав урядові нагороди СРСР (в т.ч. орден Трудового Червоного Прапора).
Похований на 2-му міському кладовищі м. Харкова.
Основні наукові праці
1. Студенческое движение в Харьковском университете накануне и в период первой русской революции (1895–1907 гг.): автореф. дис. … канд. ист. наук. – Х., 1953. – 19 с.
2. Революционные события 1905–1907 гг. в Харькове и губернии / В.И.Астахов, Ю.Ю.Кондуфор. – Х.: Обл. изд-во, 1955. – 120 с.
3. Харьковский государственный университет им.А.М.Горького за 150 лет / отв. ред. С.М.Короливский. – Х.: Изд-во Харьк. ун-та, 1955. – 386 с.
4. Краткий исторический очерк [Харькова] // Харьков: Справ. кн. – Х., 1957. – С. 13-110.
5. Пролетаріат Харкова в трьох революціях / В.І.Астахов, Ю.Ю.Кондуфор. – Х.: Кн. вид-во, 1959. – 279 с.
6. Курс лекций по русской историографии: в 2 ч. / ред. С.М.Короливский. – Х.: Изд-во Харьк. ун-та, 1959–1962.
Ч. 1 : До середины XIX в. – 1959. – 285 с.
Ч. 2 : Эпоха промышленного капитализма. – 1962. – 270 с.
7. Курс лекций по русской историографии: (До конца ХІХ в.): учеб. пособие для студ. ист. ф-тов ун-тов. – Х.: Изд-во Харьк. ун-та, 1965. – 584 с.
8. Ленин – историк советского общества / В.И.Астахов, И.Л.Шерман. – Х.: Изд-во Харьк. ун-та, 1969. – 355 с.
9. Харьков / В.И.Астахов, Н.А.Сероштан // История городов и сел Украинской ССР. Харьковская область. – 2-е изд., [перераб. и доп.]. – К., 1976. – С. 77–133.
Про нього
1. Виктор Иванович Астахов – профессор Харьковского университета : биобиблиогр. указ. / сост. В.Д.Прокопова, В.П.Унучек. – Х.: ХГУ, 1991. – 19 с.
2. Проблемы историографии и источниковедения : материалы науч.-метод. конф. преподавателей ист. ф-та, посвящ. 70-летию со дня рождения проф. В.И.Астахова и 80-летию со дня рождения проф. И.Л.Шермана, 3 июля 1992 г. / [сост. и предисл. В.К.Михеева]. – Х.: ХГУ, 1993. – 60 с.
3. Астахов Виктор Иванович // Выдающиеся педагоги высшей школы г. Харькова. – Х.: Глобус, 1998. – С. 42-44.
4. Астахов Віктор Іванович // Енциклопедія сучасної України. – К., 2001. – С. 760.
5. Страницы из жизни Учителя: (В.И.Астахов в исследованиях и воспоминаниях) / [сост. В.И.Астахова, Е.В.Астахова. Б.П.Зайцев, С.М.Куделко, С.И.Посохов, В.Д.Прокопова]. – Х.: [Б. и.], 2002. – 176 с.: фото.
«Все, кто работал с Виктором Ивановичем Астаховым и близко знал его, считают Виктора Ивановича творческой, яркой, одарённой личностью» (І.І.Залюбовський — член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державних премій України, почесний громадянин м.Харкова).
«Безперечно, В. І. Астахов був провідною постаттю університетського життя, особистістю непересічних якостей» (Р.Я.Пиріг — доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України).
