Бібліографія праць вчених кафедри почала складатися вже в перші роки її існування. І це не випадково. Саму історіографію до середини ХХ ст. іноді ототожнювали з історичної бібліографією. До того ж, історична бібліографія як спецкурс викладалася на кафедрі. Один з випускників аспірантури кафедри — канд. іст. наук, доц., заслужений працівник культури України Є. П. Тамм став відомим вітчизняним ученим-бібліографом, завідувачем кафедри бібліотечних фондів і каталогів Харківського інституту культури, головним редактором збірника «Бібліотекознавство та бібліографія».
В результаті більш ніж півсторічних зусиль членів кафедри та співробітників довідково-бібліографічного відділу Центральної наукової бібліотеки університету склався потужний пласт бібліографічних досліджень, які включають в себе як бібліографії праць окремих співробітників кафедри (усього таких видань вісімнадцять), так і зведені бібліографічні довідники (виходили до 25-річчя, 30-річчя, 35-річчя і 40-річчя кафедри). Кафедра займає провідні позиції в справі написання монографій, які присвячені її видатним вченим. Зокрема, опубліковані меморіальні збірники про В. І. Астахова, Ю. Й. Журавського, Б. П. Зайцева, А. І. Епштейна, І. Л. Шермана. Вийшли друком монографії, що містять матеріали про життя і діяльність Б. А. Шрамка та В. К. Міхеєва. Зазвичай у цих виданнях чільне місце відведено і бібліографії, яка дозволяє більш ґрунтовно досліджувати творчість учених, виявляти тематичний спектр їхніх праць, періоди публікаторської активності, коло співавторів тощо.
Викладачі кафедри були ініціаторами і основними авторами біобібліографічного довідника «Історики ХНУ імені В. Н. Каразіна». Про авторитет і компетентність в зазначеній галузі/даній області співробітників кафедри свідчать запрошення їх в якості укладачів, редакторів та рецензентів бібліографічних та біобібліографічних видань, які присвячені діяльності учених інших кафедр та факультетів. За свою активну бібліографічну діяльність ряд співробітників кафедри були удостоєні нагороди ЦНБ ХНУ — премії імені К. І. Рубинського (Б. П. Зайцев, С. М. Куделко, С. І. Посохов).