Археологічна спадщина О.С.Федоровського. Відп. ред. С.І.Посохов. Уклад. В.В.Скирда. Львів: Растр-7, 2024. 320 с.

Видання містить праці археологічної спрямованості одного з провідних українських археологів першої половини ХХ століття – професора Харківського університету Олександра Семеновича Федоровського (1885–1939). Ці праці були раніше опубліковані, але давно стали бібліографічною рідкістю. Вони дають змогу не лише краще зрозуміти здобутки вченого, але й стан археології та історичної науки відповідного періоду, виявити зміни, які відбулися в наукових підходах та загальних оцінках найдавніших сторінок історії.

Книга може бути цікавою для археологів, краєзнавців, студентів і всіх, хто цікавиться давньою історією та археологією, а також історією історичної науки.

Харківський університет (1941–1945 рр.) у спогадах його викладачів та вихованців / укл. О.І.Вовк, В.Ю.Іващенко, О.І.Красько, С.М.Куделко, Є.С.Рачков, С.І.Посохов, Л.Ю.Посохова, О.М.Янкул; вступ. стаття С.І.Посохов; наук. ред.: В.Ю.Іващенко, С.І.Посохов. Харків: Майдан, 2023. 514 с.

Видання містить джерела особового походження (спогади, щоденники, стенограми інтерв’ю, автобіографії, листи), у яких ідеться про Харківський університет у період німецько-радянської війни 1941–1945 рр. Авторами цих текстів стали викладачі й вихованці університету, які повідомляють про історію так званого «студентського батальйону», діяльність університету в евакуації, життя в окупованому місті. Призначено для викладачів, студентів, науковців, усіх, хто цікавиться історією освіти й науки та мемуаристикою.

Кафедра історіографії, джерелознавства та археології Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна: автобіогр. нариси та бібліографія (2004–2023) / відп. ред. С.І.Посохов; уклад. бібліогр. О.І.Вовк. Харків: Майдан, 2024. 294 с.

Скирда В.В. Археологічна наука в Харківському університеті (1805–1920 рр.): монографія. Харків: ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2015. 164 с.

Монографія присвячена історії розвитку археологічної науки. В роботі наводяться дані про перші археологічні дослідження вчених Харківського університету з моменту його заснування і до 1920 р. Аналізується внесок учених у розвиток науки та вивчення ними пам`яток археології. Видання розраховано на науковців, студентів та краєзнавців, які цікавляться проблемами як історіографії археології так і історії історичної науки в цілому.

У пошуках обличчя міста: Практики саморепрезентації міст України в індустріальну та постіндустріальну добу / Ред. кол.: Кравченко В. (заг. ред.), Посохов С. (заг. ред.), Куліков В., Любавський Р., Рачков Є. Харків: Видавництво Точка, 2021. 564 с.

Книгу присвячено дослідженню актуальних теоретичних і практичних проблем урбаністичних студій. Основну увагу авторки та автори зосереджують на символічних просторах і культурних ландшафтах п’яти великих міст Східної та Південної України — Дніпра, Донецька, Запоріжжя, Одеси й Харкова. Зазначені міста розглядаються як центри соціокультурної взаємодії та різноманітних інновацій, як динамічні системи, що постійно змінюються, перебуваючи в пошуках власного актуального «обличчя».

Рачков Є.С. Символи та емблеми класичних університетів України (кінець ХХ – початок ХХІ ст.): монографія / наук. ред. С.І.Посохов. Харків : ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2018. 204 с.

Монографію присвячено проблемі становлення й еволюції символів та емблем класичних університетів України наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. Схарактеризовано сучасні теоретико-методологічні підходи до вивчення візуальних проявів корпоративної культури університетів. Розглянуто історичні передумови становлення, простежено напрямки еволюції та з’ясовані фактори зміни символів та емблем класичних університетів України. У результаті дослідження з’ясовано роль символіки класичних університетів України під час практик саморепрезентації університетських спільнот та у конструюванні університетської ідентичності в Україні на сучасному етапі. Для істориків, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історією університетів.

Харківський університет (1917-1941 рр.) у спогадах його викладачів та вихованців / уклад. В.Ю.Іващенко, Ю.А.Кісельова, О.І.Красько, С.М.Куделко, С.І.Посохов, Л.Ю.Посохова, Є.С.Рачков; вступ, стаття В.Ю.Іващенко, О.І.Красько; наук. ред.: В.Ю.Іващенко. Xарків: ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2016. 432 с.

Видання містить спогади про Харківський університет та інституції, що постали на основі у процесу реорганізації системи вищої освіти в Україні у 1920-1930-х рр., - Академією теоретичних знань, ХІНО, ХПІПО та ХФХМІ. у центрі уваги мемуаристів - навчальний процес, становлення та розвиток наукових шкіл, традиції та побут викладачів і студентів на тлі докорінних суспільно-політичних перетворень. Видання призначено для викладачів, студентів, науковців, усіх, хто цікавиться історією освіти й науки та мемуаристикою.

Якоб Л.Г., фон. Спогади про моє життя / Людвіг Генріх фон Якоб, упоряд., коментар. С.О.Синюрка; наук. ред. С.І.Посохов; пер. з нім 0.М.Бєлозьорової. Xарків: ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2016. 300 с. (Україна в записках мандрівників і мемуарах; вип. 2).

Ця книга містить спогади професора Людвіга Якоба (1759–1827) – філософа та економіста, який викладав в університеті Галле, а у 1807 р. став одним із перших професорів новозаснованого Харківського університету. Видання розраховане на викладачів та студентів, усіх тих, хто цікавиться історією та мемуаристикою.

Посохов С.І. Університет та місто в Російській імперії (друга половина XVIII – перша половина XIX ст.): монографія. Харків: ХНУ імені В.Н.Каразина, 2014. 364 с.

Монографію присвячено проблемі адаптації університету в соцікультурному просторі Східної Європи другої половини XVIII – першої половини XIX століть. Аналіз здійснено переважно на матеріалах Московського, Казанського та Харківського університетів. Охарактеризовано початкові умови та труднощі, з якими зіткнулися засновники університетів, процеси соціалізації іноземних професорів, практики самопрезентації університетів, процес укорінення та трансформації університетських традицій в новому середовищі, а також вплив університету на модернизацію міст Російської імперії. Для істориків, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історією університетів.

Скачати

У черговому випуску наукового журналу "Харківський історіографічний збірник" зібрано статті з широкого кола проблем теорії та історії історичної науки та освіти. Для викладачів, науковців, усіх, хто цікавиться історіографією.

Чухлій С.О. Історик Михайло Васильович Клочков (1877–1952) : життєвий шлях та творча спадщина: монографія. Харків: ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2014. 188 с.

Монографія присвячена життю і творчості історика Михайла Васильовича Клочкова (1877–1952). На основі аналізу архівних джерел та наукової спадщини вченого характеризуються основні періоди біографії, проблематика наукових праць, його організаційна та педагогічна діяльність. Для науковців, викладачів, студентів та усіх, хто цікавиться проблемами історіографії.

Філіпенко Л.В. «Ідейні» жіночі журнали в Російській імперії початку ХХ ст.: становлення та еволюція: монографія. Харків: ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2014. 368 с.

Монографію присвячено дослідженню жіночих журналів Російської імперії початку ХХ ст. У монографії з’ясовуються умови зародження та розвитку жіночих пе­ріодичних видань, розглянуто основні етапи їх функціонування в соціокультурному просторі Російської імперії та охарактеризовано основні типологічні та структурні особливості. Основну увагу зосереджено на «ідейних» жіночих журналах початку ХХ ст. – «Женского вестника» та «Союза женщин», на сторінках яких формувалася феміністська ідеологія. Визначено розуміння тогочасними феміністками сутності «жіночого питання», яке охоплювало широкий спектр морально-етичних, соціаль­но-економічних та політичних проблем. Монографія розрахована на науковців та студентів, усіх тих, хто цікавиться історією періодичного друку, публіцистикою та гендерною історією.

Кісельова Ю.А. Становления та розвиток історіографії в Імператорському Харківському університеті: монографія. Xарків: ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2014. 252 с.

Книгу присвячено дослідженню процесу становлення та розвитку історіографії як наукової та навчальної дисципліни в імператорському Харківському університеті. У монографії визначено етапи історико-історіографічного процесу та типи історіографічних репрезентацій істориків Харківського університету, простежено формування дисциплінарного образу історіографії. Вивчення історії історіографії здійснено із урахуванням еволюції професійної культури істориків та формування комунікативного простору історіографії, що надало можливість проблематизувати зв’язок історіографії з розвитком наукового співтовариства істориків. Монографія розрахована на науковців, студентів та усіх тих, хто цікавиться історіографією, історією вищої школи та Харківського університету зокрема.

Цебриков Р.М. Путешествие из Петербурга в Харьков / сост., автор вступ. статьи и комментариев В.Ю.Иващенко. Харьков, 2013. 236 с. (Серия «Джерелознавчі зошити»: Тетрадь 5).

В черговому випуску серії «Джерелознавчі зошити» публікуються спогади відомого російського перекладача, письменника музикознавця, Романа Максимовича Цебрикова (1763-1817) про подорож із Петербурга до Харкова взимку 1813–1814 рр. Цей випуск буде цікавий для істориків та джерелознавців, краєзнавців, всім тим, хто цікавиться історією Російської імперії, слобідської України, Харкова.