Міжнародний проект офіційно здійснювався в 2008-2010 рр., хоча деякі ідеї почали обговорюватися учасниками проекту раніше, а реалізація всіх запланованих завдань відбулася в 2012 р, коли вийшла друком узагальнююча монографія. Базою для проведення проекту став Німецький історичний інститут у Москві (куратором проекту з боку інституту був д-р А.В. Доронін), основне фінансування здійснював фонд Gerda Henkel Stiftung (AZ 02 / SR / 08).

До складу учасників проекту входили історики, які представляють Московський, Харківський і Казанський університети. Вже на початковій стадії реалізації проекту його учасники були об'єднані в три дослідницькі групи. Завданнями московської групи (керівник – проф. А.Ю. Андрєєв, він же здійснював загальне керівництво реалізацією проекту) вивчалися різні типи відносин всередині корпорацій російських університетів другої половини XVIII - першої половини XIX ст. (які значною мірою стають зрозумілими через університетські конфлікти, які демонстрували різне ідейне розуміння університетських основ і, відповідно, особливості їх трансферу та адаптації в Росії). До цього ж блоку були віднесені проблеми оформлення корпорації шляхом отримання привілеїв, адаптації в Росії системи академічних звань і наукових ступенів, ієрархічного членування всередині корпорації, відносин професорів і студентів та їх еволюції у зв'язку з засвоєнням уявлень про «класичний університет».

Основна дослідницька увага харківської групи учасників (керівник – проф. С.І. Посохов) була спрямована на проблему «Університет і місто» в її різноманітних аспектах, в тому числі: соціалізація вчених в міському середовищі, просторова організація їхнього життя, матеріальні і фінансові умови роботи, взаємини з міською владою і місцевою громадою, форми репрезентації в місцевому середовищі і т.д.

Всього за час виконання завдань проекту були опубліковані три колективних видання, а також монографії його окремих учасників. Колективні видання відкрили серію праць «Ubi universitas, ibi Europa», започатковану Німецьким історичним інститутом в Москві, яка виходить друком у видавництві «РОССПЭН». В антології «Університетська ідея в Російській імперії XVIII - початку XX століть» були систематизовані тексти, в яких вчені, державні та громадські діячі виклали своє розуміння процесів поширення, утвердження і розвитку університетської ідеї в Російській імперії. Ці тексти дозволяють показати відображення в Росії різних поглядів, що сформувалися в Європі в ході ідейного обгрунтування діяльності університетів. Зазначене видання дозволяє зрозуміти, що і наші сучасні уявлення про університет являють собою переплетення різних підходів, інтерпретацій, версій, гіпотез, висловлених у різний час, але таких, що не втратили своєї актуальності й до сьогодні. Дані тексти переконують нас також в тому, що конструювання ідеї університету відбувалося і тут, у Східній Європі. Всього в збірнику понад 40 текстів, розподілених по чотирьох розділах в хронологічній послідовності. Кожен з розділів забезпечений передмовою, а самі тексти - докладними коментарями і біографічною довідкою про автора і історію створення тексту. Крім того, в додатку наведені в оригінальному перекладі з німецької мови найважливіші для розуміння змісту європейської університетської ідеї твори теоретиків європейського університетської освіти В. фон Гумбольдта і Ф. Шлейермахера. У підготовці антології, крім укладачів, брали участь й члени московської та харківської груп проекту.

Біографічний словник «Іноземні професори російських університетів (друга половина XVIII - перша половина XIX ст.)» дозволив вперше об'єднати близько 100 біографій іноземних (переважно, німецьких) професорів, які викладали в Московському, Харківському, Казанському та Петербурзькому університетах. При роботі над біографіями були залучені архівні джерела (послужні списки, персональні справи), вивірені списки праць, програми викладання, формальні атрибути кар'єри в Росії (чини, ордени та ін. нагороди), для багатьох професорів вперше встановлено факти їхньої подальшої кар'єри після повернення з Росії на батьківщину. Зібраний матеріал дозволив не тільки уявити академічні біографії цих вчених (для багатьох з яких вони досі були відсутні), а й ширше - створити колективний портрет тих людей, які виступили посередниками в процесі трансферу університетських практик з Європи до Росії. У роботі над словником взяли участь всі групи проекту.
Індивідуальними монографіями, що висвітлюють наукові результати по окремим аспектам проекту відповідно до поставлених в ньому завдань, стали книги А.Ю. Андрєєва , О.М. Феофанова , Л.Ю. Посохової .

Все це дозволило наблизити головну мету проекту - написання підсумкової монографії, яка вийшла друком наприкінці 2012 р. Підготовка книги до видання була здійснена авторами цієї замітки, але, по суті, монографія стала колективною, оскільки до неї були включені результати діяльності всього колективу учасників проекту. Зокрема, книга була б неможливою без великої пошукової (в тому числі архівної) роботи, здійсненої учасниками проекту О.М. Феофановим, Д.А. Циганковим (Москва), Л.Ю. Посоховою, В.Ю. Іващенко (Харків), К.А. Ільїною, Т.В. Костіною (Казань). Звичайно, в ході взаємодії виникали суперечності між учасниками проекту, велися дискусії з принципових питань, але в результаті виник текст, який може називатися «підсумковим», і за який ми, його автори та редактори, несемо повну відповідальність.

Монография посвящена проблеме адаптации университета в социокультурном пространстве Восточной Европы второй половины XVIII – первой половины XIX веков. Анализ осуществлен преимущественно на материалах Московского, Казанского и Харьковского университетов. Охарактеризованы начальные условия и трудности, с которыми столкнулись устроители университетов, процессы социализации иностранных профессоров, практики саморепрезентации университетов, ход укоренения и трансформации университетских традиций в новой среде, а также влияние университета на модернизацию городов Российской империи. Для историков, преподавателей, студентов, всех тех, кто интересуется историей университетов. Введение

Коллективная монография является итоговой публикацией в рамках международного научного проекта, посвященного анализу процесса становления университета в Российской империи. Проект осуществлен коллективом историков из Московского, Казанского и Харьковского университетов. Его результаты позволяют осмыслить специфику трансфера и адаптации университетской идеи в XVIII – первой половине XIX в., сравнить развитие университетов Российской империи с общеевропейскими тенденциями, лучше оценить доставшиеся нам в наследство университетские традиции. Для историков, преподавателей, студентов, широкого круга читателей, интересующихся историей университетов в России и за ее пределами. Введение

Рецензії

1. Круглий стіл, присвячений виходу в світ книги: Университет в Российской империи XVIII – первой половины ХІХ века / Под общ. ред. А.Ю. Андреева, С. И. Посохова. – М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2012. – 671 с.

2. Рецензія Arpine Maniero: Университетская идея в Российской империи XVIII – начала XX веков. Антология: учебное пособие для вузов / Сост.: А. Ю. Андреев, С. И. Посохов; вступ. слово Б. Бонвеч, В.С. Бакиров. – Москва: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2011. – 527 с.

3. Рецензія Астахової К.В.: Университетская идея в Российской империи XVIII – начала XX веков. Антология: учебное пособие для вузов / Сост.: А.Ю. Андреев, С.И. Посохов; вступ. слово Б. Бонвеч, В.С. Бакиров. – Москва: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2011. – 527 с.