Міхеєв Володимир Кузьмич
(12.11.1937 – 24.12.2008)

Народився в с.Лухівка Саранського району Мордовської АРСР. У 1940-х рр. він разом із родиною переїхав до м.Харкова. У I960 р. закінчив історичний факультет Харківського державного університету (паралельно з 1959 р. по 1965 р. лаборант, старший лаборант Археологічного музею ХДУ). У 1964–1967 рр. навчався в аспірантурі при кафедрі стародавньої історії та археології. У 1968 р. захистив кандидатську дисертацію «Основные ремесленные производства болгаро-аланского населения Подонья в VIII–X вв.» (ХДУ, науковий керівник – проф.Б.А.Шрамко). У 1965–1969 рр. викладач, у 1969–1975 рр. старший викладач кафедри історії стародавнього світу та археології. У 1973–1974 рр. стажувався в Софійському університеті (Болгарія). У 1975 р. затверджений у званні доцента. З 1977 р. доцент кафедри історіографії, джерелознавства та археології. У 1982–1984 рр. старший науковий співробітник кафедри. У 1986 р. захистив докторську дисертацію «Экономические и социальные отношения у населения салтово-маяцкой культуры Подонья–Приазовья (середина VIII – середина X вв.» (Київ, Інститут археології АН УРСР). З 1990 р. – професор, з 1991 р. – завідувач кафедри історіографії, джерелознавства та археології. У 1987–1991 рр. був заступником декана з наукової роботи. У 1997–1999 рр. проректор з навчальної роботи. У 1995–2000 рр. директор Східно-регіонального відділення Центру пам'яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам'яток історії та культури. З 1999 р. паралельно (з 2001 р. на постійній основі) працював у Східноукраїнській філії Міжнародного Соломонова університету (тут з 2000 р. очолив Центр хазарознавства, з 2002 р. також кафедру історії).

У 1996–1999 рр. був членом спеціалізованої ради історичного факультету ХДУ. Член спеціалізованої ради Інституту археології НАН України. Під його науковим керівництвом захищено 7 кандидатських дисертацій. Член правління Міжреспубліканської асоціації болгаристів. У 1997 р. обраний до складу правління Міжнародної унії археологів-славістів.

Викладав загальні курси: основи археології, основи етнографії, історія стародавнього Риму, історія первісного суспільства; спецкурси: «Методика археологічних досліджень», «Археологія східних слов'ян», «Середньовічна археологія» та ін..; паралельно – в Слов'янському філіалі ХДУ (Донецька обл.), Харківському державному інституті культури. Автор понад 100 наукових, науково-популярних та методичних праць. Член Головної редколегії «Зводу пам'яток історії та культури України», редколегії «Вістника Харківського университету» (серія «Історія»), «Болгарского ежегодника», щорічника «Старожитності-Древности», журналу «Археологія» Інституту археології HAH України. У 1995–2000 рр. головний редактор «Харківського історіографічного збірника».

Лауреат премії ім.героя Радянського Союзу К.М.Курячего (1968). Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Всеукраїнською спілкою краєзнавців України у складі кафедри йому присуджена премія ім.Д.Яворницького (1997). У 1999 р. обраний академіком Всеукраїнської академії історичних наук. У 1999 р. отримав стипендію Харківської облдержадміністрації ім.В.Н.Каразіна.

Похований на харківському міському кладовищі №9.

Основні друковані праці

1. Достижения ремесленников салтовской культуры: учеб. пособие. – X.: ХГУ, 1968. – 27 с.: ил.
2. Нові пам’ятки салтівської культури в басейні Сіверського Дінця // ВХУ. – 1974. – №104: Історія. – Вип.8. – С. 97–99.
3. Подонье в составе Хазарского каганата. – Х.: Вища шк., Изд-во при Харьк. ун-те, 1985. – 147 с.
4. Сухомогольшанский могильник // СА. – 1986. – №3. – С. 158–174.
5. Археология железного века Восточной Европы: Древние славяне / В.К.Михеев, А.Г.Дьяченко. – Белгород: Белгород. пед.ин-т, 1989. – 97 с.
6. Нумизматические памятники Белгородской и Харьковской областей: метод. материалы к курсу «Историческое краеведение» / А.Г.Дьяченко, Б.П.Зайцев, В.К.Михеев. – Белгород, 1990. – 22 с.
7. Вклад ученых Харьковского университета в развитие археологии (1805–1990 гг.) / В.К.Михеев, Б.А.Шрамко // ВХУ. – 1991. – №357: Историческая наука в Харьковском университете: (К 185-летию ХГУ). – Вып.24. – С. 104–130.
8. Археологические памятники Белгородской области: в 2 вып. Вып.1. Государственный список №1: (регистр, номера 1-455) / А.Г.Дьяченко, В.К.Михеев. – Белгород, 1992. – XV, 53 с.
9. Археологические памятники Белгородской области: в 2-х вып. Вып.2. Государственный список №1: продолжение: (регистр, номера 456–680) / сост.: А.Г.Дьяченко, В.К.Михеев и др. – Белгород, 1993. – C.І–VІ; 1–25; VII–XII.
10. Население Хазарского каганата в памятниках истории и культуры. «Сухогомольшанский могильник VIII–X вв.» / В.С.Аксёнов, В.К.Михеев. – К.; Х., 2006. – 306 с. – (Хазарский альманах; т.5).

Про нього

1. Михеев Владимир Кузьмич // Кафедре историографии, источниковедения и археологии ХГУ – 30 лет: биобиблиогр. указ. / [сост. С.М.Куделко, С.И.Посохов, В.Д.Прокопова, Б.П.Зайцев]. – X., 1994. – С. 94–95.
2. Володимир Кузьмич Міхеев – професор Харківського університету: біобібліогр. покажч. / [уклад. В.Д.Прокопова]. – X.: ХДУ, 1997. – 32 с.: фото.
3. Скирда В.В. Володимир Кузьмич Міхеєв (1937–2008) // Харк. історіогр. зб. – 2010. – Вип.10. – С. 392–394.
4. Краеведы Харьковщины: биографический справочник / сост. В.О.Соловьёв и др. – Х.: Мачулин, 2011. – С. 88.

«Количество и масштабы исследованных В.К.Михеевым объектов потрясают — их хватило бы на добрый десяток специалистов» (О.О.Тортика — доктор історичних наук, професор).

«Самым деятельным археологом, изучающим в последние 20 лет памятники салтово-маяцкой культуры верховий Северского Донца, является В.К.Михеев… В.К.Михеев обнаружил новый этнос, ранее нам неизвестный или «неосознанный», который необходимо вписать в сложившуюся и казавшуюся вполне завершённой картину жизни Северо-Западной Хазарии» (С.О.Плетньова — доктор історичних наук, професор, лауреат Державної премії СРСР).

Докладніше про В.К.Міхеєва можна дізнатися з книги

Хазарский альманах / Ред. кол.: Н.Н.Олейник (гл. ред.), А.И.Айбабин, В.С.Аксёнов и др. – Х.; К., 2009. – Т.8. – 320 с. (альманах присвячено пам’яті В.К.Міхеєва).