17 січня 2021 року виповниться 100 років від дня народження доктора історичних наук, Заслуженого професора Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна Бориса Андрійовича Шрамка (1921 – 2012).
Ще студентом першого курсу Борис Шрамко захопився археологією та почав брати участь в археологічних розкопках. Втім, війна перервала навчання. Він брав участь у бойових діях, командував гаубичною батареєю, був тяжко поранений при визволенні Харкова, мав чотири бойові нагороди. Після війни закінчив історичний факультет з дипломом з відзнакою, навчався в аспірантурі, а потім до кінця життя працював у рідному Харківському університеті. Він був завідувачем Археологічного музею, завідувачем кафедри стародавнього світу та археології. Багато років викладав загальні та спеціальні курси на історичному факультеті, керував студентським науковим гуртком, двома археологічними експедиціями. Багато його учнів стали професійними археологами.
Б.А.Шрамко здійснив вагомий внесок в археологічну науку. Він досліджував широке коло пам’яток Дніпро-Донецького лісостепу від доби бронзи до раннього середньовіччя. Його зусиллями були здійснені масштабні розвідки та розкопки в басейні Сіверського Дінця, Ворскли, картографовані та описані сотні нових археологічних об’єктів. Саме він відкрив бондарихинську археологічну культуру, досліджував Люботинське городище скіфського часу та Донецьке городище – літописне місто Донець. Понад тридцять років науковець вивчав Більське городище, що ототожнюють з містом Гелон, яке згадав «батько історії» Геродот. Борис Андрійович першим в Україні розпочав цілеспрямовано використовувати методи природничих наук (петрографії, металографії, палеоботаніки, спектральний, хімічний аналіз та ін.) в археології. Багато років він глибоко й плідно вивчав господарство, фортифікацію, будівництво, ремісниче виробництво, мистецтво, релігійні уявлення племен Лісостепової Скіфії. Б.А.Шрамко є автором сотень наукових праць, монографій, підручників та методичних посібників. Його праці продовжують вивчати, на них продовжують посилатися.
Багато років він був членом Міжнародного комітету з вивчення стародавньої металургії заліза ЮНЕСКО, співпрацював з Міжнародним комітетом з історії землеробства та землеробських знарядь (Данія). У 1996 році він першим в університеті отримав почесне звання «Заслужений професор Харківського університету». За видатний внесок у дослідження історії міста, служіння науці та освіті в 2005 р. Б.А.Шрамко був удостоєний звання «Почесний громадянин міста Харкова».
На честь ученого в цьому році планується відкриття тематичних виставок в Музеї археології Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна та в Центральній науковій бібліотеці університету, видання збірки спогадів та наукових статей, організація наукового семінару та інше.