Зайцев Борис Петрович
(30.11.1927 – 23.01.2014)

Народився у сел.Оленівські Кар’єри Бешевського району Сталінського округу (тепер м.Докучаєвськ Донецької області). З 1934 р. до початку жовтня 1941 р. разом з батьками проживав в м.Сталіно Сталінської області (тепер м.Донецьк Донецької області), навчався в школі. З жовтня 1941 р. по жовтень 1943 р. перебував в евакуації на ст.Ленінабад Таджикської РСР. Після визволення Сталінської області від німецько-фашистських окупантів повернувся додому , де продовжив навчання у середній школі. В грудні 1944 р. був мобілізований до лав Червоної Армії. В роки війни і у післявоєнний час проходив військову службу у зенітно-артилерійських частинах Московського округу протиповітряної оборони СРСР. Після демобілізації в березні 1951 р. приїхав до м.Яма (тепер м.Сіверськ) Донецької області, де закінчив 10-й клас Ямської вечірньої школи робітничої молоді. В тому ж році вступив на перший курс історичного факультету Харківського державного університету. Після закінчення у 1956 р. історичного факультету працював науковим співробітником, а потім завідувачем Археологічного музею ХДУ (цю посаду обіймав до вересня 1964 р.). З вересня 1964 р. по 2000 р. – викладач, старший викладач, доцент кафедри історіографії, допоміжних історичних дисциплін і методики історії (з 1978 р. – кафедра історіографії, джерелознавства та археології) історичного факультету Харківського державного університету. З січня 2002 р. до 2010 р. працював на посаді старшого наукового співробітника кафедри історіографії, джерелознавства і археології. З 1958 р. читав загальні лекційні курси з археології, джерелознавства, архівознавства, історичної хронології, спеціальних історичних дисциплін; спеціальні курси: «Методика археологічних розвідок та розкопок», «Реставрація та консервування археологічних знахідок», «Нумізматика та геральдика», «Радянська емблематика», «Історія архівної справи в Україні», «Письмові джерела з історії Росії XVI – XVII ст.», «Записки іноземців про Росію XVI – XVII ст.» та ін. Декілька років читав лекційний курс «Спеціальні історичні дисципліни» студентам Харківського державного інституту культури.

Основні напрями наукової роботи Б.П.Зайцева з 1964 р.: спеціальні історичні дисципліни, історичне краєзнавство, історія Харківського університету. 15 квітня 1969 р. у ХДУ захистив кандидатську дисертацію «Эмблематика Советской Украины» (науковий керівник – професор Московського державного історико-архівного інституту О.І.Каменцева). В грудні 1973 р. отримав звання доцента.

Автор понад 400 наукових, науково-популярних, історико-бібліографічних і методичних праць. У 1970-х рр. був вченим секретарем спеціалізованої ради факультету із захисту докторських і кандидатських дисертацій, біля 10 років – заступник декана факультету з наукової роботи. Б.П.Зайцев був членом редакційних колегій серій збірників архівних документів і матеріалів, підготовлених співробітниками Державного архіву Харківської області: «Старовинні міста Харківщини» і «Краю мій рідний Слобожанщино!».

Мав державні нагороди СРСР і України: орден «За мужність» ІІІ ступеня і дев’ять медалей. Міністерством освіти та науки України нагороджений знаками «Відмінник освіти України» (1997) і «За наукові досягнення» (2007). Лауреат премії ім.К.І.Рубинського (1995), яка заснована ЦНБ ХНУ. У 1996 р. Всеукраїнською спілкою краєзнавців йому присвоєно звання Почесного члена Всеукраїнської спілки краєзнавців України. В складі кафедри був відзначений премією ім.Д.Яворницького Всеукраїнської спілки краєзнавців України (1997). У 1999 р. Б.П.Зайцеву було присвоєно звання «Заслужений викладач Харківського університету». У 2007 р. нагороджений Почесною грамотою Державного комітету архівів України. У 2008 р. отримав стипендію імені В.Н.Каразіна Харківської обласної державної адміністрації.

Основні друковані праці

1. З досліджень у галузі спеціальних історичних дисциплін: Герб Харкова / Б.П.Зайцев, І.Ю.Саратов // УІЖ. – 1980. – №11. – С. 96–101.
2. Образ В.И.Ленина в советской эмблематике (1918–1923) / Б.П.Зайцев, Е.И.Каменцева // ВХУ. – 1987. – №302 : Великий Октябрь и его международное значение. – С. 3–8.
3. Харьковский университет в годы Великой Отечественной войны / Ю.И.Журавский, Б.П.Зайцев, Б.К.Мигаль. – X.: Вища шк. Изд-во при Харьк. ун-те, 1989. – 152 с. ; 2-е вид. [укр. мовою], випр. і доп. – Х.: ХНУ ім.В.Н. Каразіна, 2010. – 200 с.
4. Нумизматические памятники Белгородской и Харьковской областей: метод. материалы к курсу «Историческое краеведение» / А.Г.Дьяченко, Б.П.Зайцев, В.К.Михеев. – Белгород, 1990. – 22 с.
5. История Центральной научной библиотеки Харьковского университета (1805–1917 гг.) / В.К.Мазманьянц, Б.П.Зайцев, С.М.Куделко. – Х.: ХГУ, 1992. – 73 с.
6. Археологический музей Харьковского университета / Б.П.Зайцев, В.А.Латышева // ВХУ. – 1992. – №362: История. – С. 103–110.
7. Биобиблиографический словарь ученых Харьковского университета. Т.1. Ректоры (1805–1919, 1933–1995) / [сост. В.Д.Прокопова, Р.А.Ставинская, М.Г.Швалб, Б.П.Зайцев, С.М.Куделко, С.И.Посохов]. – Х.: НФТЦ, 1995. – 127 с.
8. Харківські студбатівці / Б.П.Зайцев, Б.К.Мигаль, С.І.Посохов. – Х.: Бізнес-Інформ, 1999. – 68 с.
9. Біобібліографічний словник учених Харківського університету. Т.2. Історики (Ч.1: 1905–1920 рр.; Ч.2: 1933–2000 рр.) / [сост. Б.П.Зайцев, С.І.Посохов, В.Д.Прокопова та ін.]. – Х.: Бізнес-Інформ, 2001. – 350 с.: іл.
10. Історія рідного краю (Харківщинознавство): навч. посіб.: Ч.1–2 / [Б.П.Зайцев, В.В.Скирда, В.В.Воропаєва та ін.]. – Х.: Схід.-регіон. центр гуманіт.-освіт. ініціатив, 2002. – 264 с.
11. Перлина землі Слобожанської. Харківський район: історія та сучасність / [О.М.Ністратова, О.М.Безродна … Б.П.Зайцев та ін.]. – Х., 2003. – 256 с.
12. Печатки та штампи професійних спілок СРСР (1920-ті – поч. 1930-х рр.).: джерелознавчий зошит 2. – Х.: Схід.-регіон. центр гуманіт.-освіт. ініціатив, 2004. – 68 с.
13. Вихованці Харківського університету: біобібліогр. довід. / [авт.-уклад. Б.П.Зайцев, В.І.Кадєєв, С.М.Куделко та ін.]. – Х.: Авто-Енергія, 2004. – 250 с.
14. Харків у період Великої Вітчизняної війни (1941–1945 рр.) / Б.П.Зайцев, Б.К.Мигаль, А.В.Скоробогатов // Історія міста Харкова ХХ ст. – Х., 2004. – С. 309–374.
15. Харківський університет у 1933–1941 роках / Б.П.Зайцев, Б.К.Мигаль // Харківський національний університет ім.В.Н.Каразіна за 200 років [В.С.Бакіров, В.М.Духопельников, Б.П.Зайцев та ін.]. – Х., 2004. – С. 373–406.
16. Харківський університет у роки Великої Вітчизняної війни (1941–1945) / Б.П.Зайцев, Б.К.Мигаль // Там само. – С. 433–456.
17. Емблематика Радянської України: джерелознав. зошит 4. – Х., 2007. – 62 с.
18. Почесні члени Харківського університету: біогр. довід. / [Б.П.Зайцев, В.І.Кадєєв, С.М.Куделко та ін.]. – Х.: Тимченко, 2008. – 312 с.

Про нього

1. Бердута М.З. Университет: жизнь и судьба / М.З.Бердута, С.М.Куделко, О.А.Ручинская // Universitates=Университеты. – 2007. – №2. – 48–53. С. 52–53: о Б.П.Зайцеве.
2. Борис Петрович Зайцев: (к 80-летию со дня рождения): биобиблиогр. указ. / сост. В.Д.Прокопова, С.Б.Глибицкая. – Х.: ХНУ им.В.Н.Каразина, 2007. – 60 с.
3. Борис Петрович Зайцев: воспоминания и библиография / сост.: проф.С.И.Посохов, С.М.Куделко, М.В.Гречишкина; отв. ред. проф.С.И.Посохов. – Х.: ХНУ имени В.Н.Каразина, 2012. – 140 с.

«Б.П.Зайцев стал не только образцом, но и образом исследователя, который строит свои предположения на данных архивных источников, который должен проверить и перепроверить эти данные» (С.І.Посохов — доктор історичних наук, заслужений професор, заслужений працівник освіти України).

«Работы Б.П.Зайцева в области эмблематики заложили основы этой науки в Украине» (М.З.Бердута — кандидат історичних наук, доцент, заслужений викладач Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна).

Докладніше про Б. П. Зайцева можна дізнатися з книги

Борис Петрович Зайцев: воспоминания и библиография / сост.: проф.С.И.Посохов, С.М.Куделко, М.В.Гречишкина; отв. ред. проф.С.И.Посохов. – Х.: ХНУ имени В.Н.Каразина, 2012. – 140 с.