Народився у 1961 р. на хуторі Красному Конишевського району Курської області. В 1983 p. з відзнакою закінчив історичний факультет Харківського державного університету, в 1986 р. – аспірантуру, а в 2000 р. – докторантуру того ж університету по кафедрі історіографії, джерелознавства та археології. У 1987 р. в м.Ленінграді захистив кандидатську дисертацію на тему «Современная историография борьбы против вооруженной контрреволюции в период триумфального шествия Советской власти» (наук. керівник – проф.І.Л.Шерман), в 2005 р. в м.Харкові – докторську «Слов’янофільська ідея історичного розвитку Росії». Викладач (з 1986 р.), доцент (з 1992 р.), професор (з 2005 р.) кафедри історіографії, джерелознавства та археології Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна.
Читав загальні курси з джерелознавства, методологічним проблемам історичної науки, спецкурси – «Пам’ятки руської громадської думки (ХI – ХVII ст.)», «О.С.Пушкін як історик», «Суспільно-політичні та історичні погляди М.В.Гоголя», «Громадська думка в Росії кінця ХIХ – початку XX ст.», «Історична термінологія» та ін.
В останні роки читає загальні курси з архівознавства, релігієзнавства, спецкурси з джерелознавства, церковної історіографії, теорії та методики архівної справи та ін.
Закінчив з відзнакою економічний факультет Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Викладає на факультеті міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу цього ж університету. Завідував кафедрою туристичного бізнесу. Читав і читає тут різні курси: історія туризму, філософія туризму, паломництво, заповідна справа, музеєзнавство, історія журналістики, інформаційне суспільство та ін.
Опублікував понад 400 наукових, науково-популярних та методичних праць, зокрема кілька монографій. Статті видавалися, у тому числі на білоруській, сербській, польській мовах.