Народився у с.Іванівська Лисиця Борисівського (тепер Грайворонського) району Бєлгородської обл. (РФ). Служив у лавах Радянської Армії. У 1994 р. закінчив історичний факультет ХДУ. Того ж року вступив до аспірантури. Із 1997 р. – викладач кафедри історіографії, джерелознавства та археології історичного факультету Харківського університету. В 1998–2012 рp. – директор Музею археології та етнографії Слобідської України при ХНУ імені В.Н.Каразіна. У 1998–2003 рр. – голова Ради молодих учених ХНУ імені В.Н.Каразіна.
У 2000 р. захистив кандидатську дисертацію «Археологічна наука у Харківському університеті (1805–1920 рр.)» (Інститут археології НАН України; наук. керівник – проф.В.К.Міхеєв). З 2000 р. – доцент кафедри історіографії, джерелознавства та археології історичного факультету ХНУ імені В.Н.Каразіна.
Сферою наукового інтересу є історія археології та середньовічна археологія Східної Європи. Опублікував більше 100 наукових і науково-популярних робіт. Член Харківського історико-археологічного товариства, почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців. Викладає загальні курси «Історія первісного суспільства», «Археологія» і спеціальні курси «Слов’янська археологія», «Проблеми хазарської археології», «Історіографія археології», «Актуальні проблеми сучасної археології», «Етнічний склад давнього населення України», міжфакультетський спецкурс «Історія археології та видатні археологічні відкриття» та ін.
Нагороджений почесною відзнакою Міністерства культури «За досягнення в розвитку культури та мистецтва» (2003), Почесною грамотою Міністерства освіти та науки (2007).